Українська націонал-технократія - це воля української нації до влади над технологіями на противагу владі чужинців, озброєних технологіями, над Україною.
Українська технократія не успадковує напряму якісь ідеології крім українського націоналізму. Але і націоналізм переосмислюється згідно з умовами нашого часу. Українська нація не зможе перемагати в майбутньому якщо не матиме в собі фанатичного прагнення до власної технологічної наддержавності.
Головне завдання, яке наразі стоїть перед українською нацією - осідлати дикого звіра технологічного прогресу. Від технологій вже нікуди не подітись. Питання лиш кому вони служитимуть - нам чи нашим ворогам?
Хто засвоюватиме ресурси космосу? Ілон Маск на пару з китайцями? А як же наша нація, яка породила батька космонавтики Корольова? Та ми можемо повністю переосмислити космонавтику за допомогою аерокосмічних систем!
А хто засвоюватиме мікросвіт? Ті ж китайці з інститутом вірусології в Ухані та новими пандеміями респіраторних вірусів? Чи все ж таки ми, українці? Благо повністю з нуля нам починати не доведеться: в Україні вже зараз розробляється технологія протонної літографії, за допомогою якої можна робити наноструктури на рівні сучасної електроніки.
Чи матимуть українці дешеву електрику та опалення, а Україна - ядерний статус? Чи ми так і будемо змушені платити скажені тарифи на комуналку та вести нерівну війну з ядерною державою, не маючи власного ядерного арсеналу? Відповідь на це питання слід шукати в технології реакторів-розмножувачів на швидких нейтронах зі свинцевим теплоносієм.
Чи стане українська нація першою нацією безсмертних за допомогою технологій, починаючи з кріоніки? Чи в нас навпаки масово вбиватимуть навіть ненароджених дітей, яких в 1993-2023 вбили понад 6 мільйонів?
Чи служитиме українська держава українцям? Чи держава буде нам, українцям, "нічого не повинна", а буде вічно щось винна тільки олігархам та чужинцям?
І це лиш мала частина питань, на які українська технократія має відповіді.
Технократії в чистому вигляді ще ніколи ніде не було при владі. Ми не змушені виправдовуватись як комуністи за голодомори та гулаги, як націонал-соціалісти за помилки Гітлера (зокрема у відношенні до українців), як ліберали та демократи за олігархізацію капіталізму, зубожіння широких мас, розгул неомарксизму і утиски громадян в конституційних правах при примусі до ковідної вакцинації. Ми починаємо з нуля, з чистого листа.
В світі нема і ніколи не було жодної технократичної держави, приклад якої ми могли б звести в абсолют. Були технократичні рухи в США 1920-30х, але там вони так і не взяли владу. Приклад Франції Шарля де Голля згаданий в наших ідеологічних засадах. Він зробив Францію ядерною та космічною державою, вийшов з НАТО, вів повністю самостійну політику. Високий рівень життя у Франції, розвинена ядерна енергетика, дешева електрика та їжа - все це інерція з часів де Голля. Також були технократичні моменти в Іспанії часів Франко. Але зі смертями Франко та де Голля гідних наступників в них так і не знайшлось, тому сучасні країни західної Європи важко назвати технократичними.
Нам, українським технократам, практично нема кого наслідувати. Треба думати своєю головою!
